LT News - шаблон joomla Оригами

Про інститут

 

Від початку діяльності Черкаського університету фахівців з української мови та літератури готували на історико-філологічному відділенні. До 1989 р. у складі філологічного факультету функціонувало відділення української мови та літератури, на якому працювали дві фахові кафедри. За цей період підготовлено майже 6 тис. учителів української мови та літератури.

Свого часу деканами філологічного факультету були старші викладачі – Г. С. Терлецький, Н. М. Черевань, М. Ф. Кашуба, доценти – Г. Г. Аврахов, Ф. М. Непийвода, Г. І. Поліщук, Ф. М. Береговська, В. Г. Леденьов, В. К. Кур’янова.

2

У 1989 р. відділення реорганізовано у факультет української філології, який очолив кандидат педагогічних наук, доцент кафедри української літератури О. О. Мануйкін. Декан дванадцять років уміло керував колективом та вдало планував навчально-виховну роботу студентів. У 2001 р. деканом факультету обрано кандидата педагогічних наук, доцента кафедри методики викладання і культури української мови Н. М. Остапенко. Саме вона впровадила ідею кількісного і якісного зростання факультету, зокрема, у 2002 р. відкрито дві спеціальності «журналістика» і «видавнича справа та редагування». Тоді ж змінено і назву факультету — факультет української філології та журналістики. У 2004 р., коли Н. М. Остапенко призначено проректором університету з навчальної роботи, колектив факультету очолив доктор філологічних наук, професор кафедри української літератури і компаративістики А. В. Градовський. Наступного року деканом факультету обрано кандидата філологічних наук, доцента кафедри українського мовознавства І. І. Погрібного. У результаті структурної реорганізації університету в 2008 р. на базі факультету створено ННІ української філології та соціальних комунікацій, який очолив І. І. Погрібний.

Професорсько-викладацький склад завжди був висококваліфікованим й авторитетним. Ще в далеких 1920-х роках майбутнім учителям-словесникам читав лекції видатний поет і професор Микола Зеров. У наступні десятиліття на фахових кафедрах працювали доктори наук, професори М. А. Жовтобрюх, Ю. Ф. Кочерган, відомі українські мовознавці й педагоги доценти Г. Р. Передрій, Г. М. Мукан, В. Ф. Сич, Ф. А. Непийвода, Г. О. Піскун, літературознавці й фольклористи, доценти А. І. Бондаренко, В. Ф. Яценко, М. К. Бутенко, старший викладач М. Ф. Кашуба.

Нині в ННІ плідно працюють доктори філологічних наук, професори В. Т. Поліщук, Л. І. Ромащенко, Л. І. Кавун, В. І. Пахаренко, Г. І. Мартинова, М. І. Калько, Н. М. Ярмоленко, доктори педагогічних наук, професори Т. В. Симоненко, Н. М. Остапенко.

 

БУДНІ ННІ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ ТА СОЦІАЛЬНИХ КОМУНІКАЦІЙ: ТУТ ВЧАТЬ ЛЮБИТИ СЛОВО

Багато випускників ННІ стали відомими майстрами педагогічної справи. Інститут дав путівку у творче життя письменникам Григорію Донцю, Михайлові Маслу, Івану Дробному, Олександру Зеленьку, Людмилі Тараненко, Наталі Віргуш, Сергію Носаню, Сергію Левченку, Сергію Ткаченку, Валентині Коваленко, багатьом журналістам, науковцям.

Вони вивчають світове мовознавство, верстають оригінальні видання, створюють власні журналістські проекти. Вони — це студенти навчально-наукового інституту української філології та соціальних комунікацій. Детальніше про життя інституту, в якому навчають любити слово, читайте в проекті «Один день із життя інституту, факультету».

Постать Тараса Шевченка і його крилаті вислови — так нас зустрічає інститут української філології та соціальних комунікацій. Екскурсію далі проводить директор ННІ Ігор Погрібний.

DSC_0836.JPG

DSC_0828.JPG

 — Інститут має давню історію. За час його існування ми випустили відомих письменників, видавців, журналістів, політиків і громадських діячів. Ми крокуємо в ногу з часом, постійно вдосконалюємося, відкриваємо нове і продукуємо власні ідеї. Переконаний, що злагоджена робота викладачів, співпраця зі студентами є запорукою нашого успіху, — зазначає Ігор Іванович.

Директор інституту підводить нас до 311 аудиторії. Тут, в арт-студії «Art-book», за чаєм і солодощами проходить майстер-клас із книготерапії. Суть такого заняття доволі проста. Студенти слухають уривок із художнього твору, паралельно малюючи малюнок. Після завершення роботи психолог аналізує їхні зображення.

Організовують заняття у студії літературознавці — кандидати філологічних наук, доценти кафедри української літератури та компаративістики Оксана Вертипорох та Інна Кошова. За їхніми словами, такий вид роботи є цікавим для студентів. Майстер-класи з книготерапії стають усе більш поширеними. Важливість цього методу полягає в тому, що для кожної конкретної людини можна підібрати певну літературу, яка б сприяла її психічному і моральному здоров’ю.

DSC_0137.JPG

DSC_0146.JPG

DSC_0137.JPG

Наступним об’єктом нашої екскурсії є знаний не лише на Черкащині, а й в Україні Музей українського рушника. Його експозиція налічує більше семисот зразків рушникової вишивки. Щороку колекція поповнюється новими, рідкісними експонатами. Їх дарують студенти-першокурсники, які в ході фольклорно-етнографічної практики записують фольклор українців і принагідно збирають матеріальні пам’ятки народної творчості. Екскурсоводами в музеї також є студенти.

 Аби на власні очі оглянути розмаїття українського мистецтва, відвідуємо музей. Зараз тут відбувається майстер-клас: виготовляють вироби з солоного тіста. Участь у ньому беруть першокурсники. Вони знайомляться з історією виникнення ліплення, дізнаються, як приготувати суміш, висушити її та обробити виріб.

За словами директора музею, професора Наталії Ярмоленко, під час таких занять студенти проявляють свою креативність та фантазію.

— Такий вид роботи зближує. Тож тішить те, що майстер-класи стали доброю традицією в Музеї українського рушника, — каже Наталія Миколаївна.

tisto3.JPG

tisto1.JPG

IMG_3033.jpg

DSC_0177.JPG

DSC_0172.JPG

Йдемо далі. Нашу увагу привертає голос студентки з аудиторії — це заняття проводить вона. Сьогодні студентка у ролі вчителя української літератури. Саме за допомогою такої методики навчають майбутніх учителів. Як розповідають студенти, це хороша практична підготовка. Цінним є й те, що після таких уроків студенти разом із викладачем аналізують побачене та виправляють недоліки.

В інституті кожен може знайти заняття для себе. Наприклад, для тих, хто хоче займатися наукою, діє Черкаський науковий центр шевченкознавчих дослiджень. Роботою в центрі керують знані науковці, професори, доктори філологічних наук Володимир Поліщук і Василь Пахаренко. Примітно те, що підрозділ координує свою роботу з відділом шевченкознавства Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України.

DSC_0195.JPG

DSC_0852.JPG

Діє в інституті й літературно-творча студія «Поетична вітальня Ганни Клименко-Синьоок». Під керівницвом науковця, поетеси та перекладача Ганни Андріївни студенти видають власні твори, беруть участь у різноманітних обласних і всеукраїнських творчих заходах, співпрацюють із міськими літстудіями, зокрема літоб’єднанням імені Василя Симоненка, творчим клубом «Чашка кави. Че». Тісно співпрацюють літстудійці з гуртком буккросингу «Freebook», започаткованим Людмилою Солодкою, кандидатом наук із соціальних комунікацій.

3b77d3f73b59742412f393cd0d264b14_XL.jpg

14918798_1808356756074430_4277676336566286685_o.jpg

Підходимо до кафедри методики навчання, стилістики і культури української мови. Її завідувач — доктор педагогічних наук, професор Тетяна Симоненко. Викладачі кафедри постійно організовують круглі столи за участі відомих культурних діячів. Нещодавно разом із керівництвом університету провели Всеукраїнський круглий стіл «Мовне обличчя України». Участь у ньому взяла письменниця, громадська активістка Лариса Ніцой. Крім цього, викладачі кафедри ініціюють для студентства різні тренінги, які стосуються проблем комунікації у суспільстві та постаті мовної особистості.

Базові знання з української мови передають і іноземним студентам Черкаського національного. Ось до прикладу, заняття доцента кафедри Людмили Боть зі студентами ННЦ «Інститут міжнародної освіти».

DSC_0869.JPG

DSC_0870.JPG

DSC_8200.JPG

DSC_8278.JPG

Заходимо і на кафедру українського мовознавства та прикладної лінгвістики. Тут працює низка відомих мовознавців: професори Ганна Мартинова, Микола Калько, Людмила Шитик тощо. Вони знають усе про історію української мови, і знаннями вже не один десяток років діляться зі своїми учнями.ю

DSC_0882.JPG

Біля розкладу занять спілкуємося зі студентами магістратури. Дівчата розповідають про креативні заняття, які проводяться в інституті. Одним із таких стала лекція з курсу «Теорія віршування», яку провела професор кафедри української літератури та компаративістики Лідія Кавун. Студенти пригадують, як, прогулюючись парком, вчилися розвивати вміння бачити образи та відчувати ритм осені й відтворювати їх у вірші. За їхніми словами, саме такі заняття найбільше запам’ятовуються.

DSC_0300.JPG

DSC_0347.JPG

DSC_0379.JPG

Познайомившись із філологічним світом, рушаємо далі. Чільне місце в навчально-науковому інституті займає виставка оригінальних книг. Саме вона привертає нашу увагу. Директор інституту розповідає, що ці видання розробленні студентами кафедри видавничої справи, редагування і теорії інформації.

Верстка, дизайн, шрифти, макетування — це світ майбутніх видавців. Вони — універсальні працівники. Разом із предметами, які безпосередньо стосуються видавничої справи, студенти опановують і медійну сферу.

50129000_402112426999378_8461071807749816320_n.jpg

DSC_0901.JPG

DSC_0902.JPG

DSC_0910.JPG

На базі інституту створено навчально-виробничу і наукову лабораторії. Між собою студенти її називають «прес-служба». Аби дізнатися більше про роботу цієї лабораторії, відвідуємо 321 аудиторію.

Тут усе, як у спражньому виданні. Є головний редактор, коректор, штат кореспондентів, фотографів, адміністраторів. Кожен студент має змогу побути у ролі працівника ЗМІ.

Керівник, кандидат філологічних наук, доцент Олена Погрібна розповідає, що такий вид роботи є цікавим сучасному студенту:

— Працюючи, він повністю занурюється в професійну атмосферу. А ще, безперечно, це цінний практичний досвід для кожного, хто займається у лабораторії.

5502fed5-8733-4a13-9e97-226be94358d2.jpg

А ми йдемо далі. Нашу увагу привертає «Медіамайданчик». Це творчий проект для першокурсників, започаткований кафедрою журналістики, реклами і PR-технологій. Роботою в ній керує доцент, кандидат філологічних наук Тетяна Бондаренко.

У межах проекту сформовано дві редакції, які позмінно щотижня роблять випуск «живої газети». Долучаючись до її наповнення, студенти вчаться розробляти тематику випуску, обирати тему повідомлення й джерела інформації, збирати, ранжувати й систематизувати факти, цікаво їх ілюструвати. Вони здобувають навички інтерв’ювання, створення влучних заголовків, написання матеріалів у певному жанрі тощо.

А ось — телестудія. Тут займаються майбутні телевізійники. Студія обладнана сучасною технікою. У ній є тележурналістські комплекси, професійні комп’ютери, звукове обладнання, FullHD-відеомікшер, аудіомікшер та студійне світло. Під час навчання студенти створюють повноцінні телевізійні новини для студентського та обласного телебачення, документальні фільми.

Майбутні журналісти також мають змогу провести ефіри з відомими людьми України. До прикладу, у студії побував Президент України, член Наглядової ради Черкаського національного Віктор Ющенко, Міністр освіти і науки України Сергій Квіт, віце-прем'єр-міністр України з гуманітарних питань В'ячеслав Кириленко, перший віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко, голова Представництва НАТО в Україні Александер Вінніков, президент Міжнародного фонду досліджень освітньої політики Тарас Фініков та багато інших.

1.jpg

16195412_1628207747485914_8680955858989414403_n.jpg

2.jpg

3.jpg

Мають студенти-журналісти і свою радіостудію «Радіо ЧНУ». Саме тут створюються програми, які лунають на весь університет. Аби дізнатися більше про роботу радіо, заходимо у 328 аудиторію.

Студенти розповідають, що канал «Радіо ЧНУ» працює вже багато років. Тут вони не лише створюють модні музичні подкасти, але й продукують пізнавальні та цікаві програми для ровесників і викладачів. Саме завдяки цим випускам, які транслюють в університеті, громада має змогу оперативно дізнаватися цікаву інформацію про життя ЧНУ та все, що з ним пов’язане.

DSC_0915.JPG

DSC_0921.JPG

DSC_0922.JPG

Повертаємося з радіостудії — назустріч Дмитро Кузьмінський. У цьому році він очолює студентську раду інституту.

—   Студентський актив постійно бере участь у різноманітних заходах. Ми активні та творчі, завзяті й цілеспрямовані. У дружньому студентського колі завжди плануємо заходи, які були б цікаві кожному, — каже студент.

43754161_1945561272228881_8301398860853411840_n.jpg

45189855_1374283836041415_7483526792934850560_n.jpg

Про студентське життя розповідає першокурсниця Анастасія Калиновська. Дівчина каже, що постійно відчуває підтримку викладачів та старшокурсників. А от магістрантка Марія Вільчик каже, що інститут став хорошим стартом для реалізації її задумів. Зараз дівчина успішно поєднує навчання з роботою вчителя.

День у навчально-науковому інституті української філології та соціальних комунікацій підбіг до завершення. Він видався насиченим на різноманітні події. Завтра в ННІ розпочнеться новий день: нові майстер-класи, цікаві лекції, створення власних проектів. Новий день принесе нові результати та враження, але незмінною залишиться дружня, затишна атмосфера в інституті.

Прес-служба Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького