Звертаємо увагу студентів на те, що розміри стипендій і порядок їх призначення на 2 семестр 2016/17 н.р. регулюються кількома постановами Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року (№ 1045; № 1047; № 1050).

Працюючи в команді «Книжкового маестро», студенти організовують літературні події, починаючи від рекламної кампанії і просування письменника для цільової аудиторії.

«Медіамайданчик» – творчий проект для першокурсників, започаткований у 2005 році як «жива» студентська газета, заповнюючи яку, майбутні журналісти здобувають фахові вміння й навички. Це перша сходинка практичної реалізації творчого потенціалу майбутніх «акул пера», на наступних курсах «Медіамайданчик» логічно продовжують  проекти «Студентське радіо» й «Студентське телебачення».

Керівник студії – Ганна АндріївнаКлименко (Синьоок), кандидат філології, доцент кафедри української літератури та компаративістики ЧНУ, поетеса, перекладач.

Студентське радіоорганізованодля тих, хто з дитинства мріяв бути інформаційним гідом, для любителів послухати щось неординарне. Канал «Радіо ЧНУ» працює вже багато років.

Телестудія обладнана сучасною технікою: наявні тележурналістські комплекси, професійні комп’ютери, звукове обладнання, FullHDвідеомікшер, аудіомікшер та студійне світло.

Директор музею – д.ф.н., проф. Наталія Миколаївна Ярмоленко

Контакти: +380 98 994 3424

Ідея створення першого Музею рушника належить відомій фольклористці, невтомному колекціонерові старожитностей, доктору культурології Світлані Китовій, яка в 1991 р. в ході фольклорних практик започаткувала збирацьку роботу в галузі декоративно-вжиткового мистецтва в інституті української філології, тоді ще на філологічному факультеті Черкаського педагогічного інституту. Фольклористка ініціювала перші виставки рушників і з допомогою ректорату, викладачів і студентів-філологів організувала Музей українського рушника, до фондів якого ввійшло більше семисот зразків рушникової вишивки. Свій досвід польових досліджень, праці в фольклорно-етнографічних експедиціях Світлана Андріївна передавала учням, серед яких була і теперішній завідувач лабораторією – доктор філологічних наук, професор Наталія Ярмоленко. Їй пощастило бути поруч із ученицею Олексія Дея впродовж професійної кар’єри.

На основі дослідження зібраної під її керівництвом колекції в 2003 р. С. Китова видала монографію “Полотняний літопис України. Семантика орнаменту українського рушника” та захистила в Росії докторську дисертацію з культурології. У 2013 р. Світлана Китова, будучи вже пенсіонеркою, оголосила колекцію, зібрану під її керівництвом, приватною й із дозволу тодішнього ректорату вилучила з музею.

Знаменно, що саме до роковин Тараса Шевченка у 2014 р. спільними зусиллями ректорату, викладачів, усіх небайдужих людей музей рушника було відновлено на основі матеріалів, що впродовж чотирьох років накопичувалися під керівництвом нинішнього директора Музею рушника Наталії Ярмоленко  і свого часу не ввійшли до виставкового фонду.

Матеріальна частина сьогоднішньої експозиції Музею зібрана студентами, викладачами та співробітниками Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Вона включає до півтори тисячі примірників, зокрема колекції тканих і вишиваних рушників, народного одягу кінця ХІХ – початку ХХ ст., вишиваних народних картин, кераміки, предметів побуту Середнього Подніпров’я – територіального центру формування української народності. Окрасою нашого музею є не лише рушникова колекція, що налічує понад вісімсот екземплярів, а й вишиті народні картини, килими, фіранки, серветки, хустинки, постільна білизна, народні строї, здебільшого чоловічі, жіночі та дитячі вишиванки, верхній одяг, а також прядки, елементи ткацьких верстатів, народна кераміка, предмети побуту та люб’язно залишені С. Китовою мальована скриня, колиска, сани.

Формуючи ансамбль експозиції, ми послуговувалися теоретичними напрацюваннями вітчизняних і зарубіжних дослідників ХІХ-ХХ ст.: Хведора Вовка, Вадима Щербаківського, Бориса Рибакова, працями Віктора Давидюка, Світлани Китової, Михайла Селівачова та ін., які стали у великій пригоді для організації виставкового фонду.

Експозиційна площа музею складається з декількох тематичних частин, що дає змогу якнайпредметніше продемонструвати відвідувачам багатство й розмаїття українського народного орнаменту. Експозиція музею включає геометричні (абстрактні) вишивки; рослинні композиції (фіто- та антропоморфні орнаменти, що презентують дерево життя, вертикальну структуру Всесвіту й людинорослин); орнітоморфні орнаменти, на яких зображені птахи-тотеми; зооморфну орнаменталістику – тварин (кінь, олень, заєць, білка), а також нечисленних комах (павук, бджола, метелик, довгоносик). Осібні підрозділи виставкового фонду – вишивки з християнською символікою, вишивані літери й цифри, сюжетна рушникова вишивка, предмети побуту й народні картини. Окремі експозиційні площі присвячено тканим рушникам, колекціям народного одягу, кераміки та предметів вжитку.

Щороку до поповнення фондів музею долучаються студенти-першокурсники, які в ході фольклорно-етнографічної практики записують усну народну творчість українців і принагідно збирають матеріальні пам’ятки народної творчості, а також дарують музею вишивані рушники своїх бабусь і прабабусь. Завдяки українським жінкам-вишивальницям, які створили прекрасні рушникові композиції, їхнім внукам і правнукам, а нашим студентам, та просто небайдужим людям, які передали експонати до музею, ми маємо можливість глибше пізнати народну культуру українців ХХ століття. До справи поповнення нашого унікального музею експонатами може долучитися кожен, кому небайдужа ідея збереження національної спадщини.

Музей рушника діє за активної підтримки ректорату, що пропагує українську ідею та народне мистецтво. Особливу увагу Музею приділяє ректор університету Олександр Черевко, який є поціновувачем народної культури й ініціатором багатьох екскурсій. Збереженню й матеріальному оформленню експонатів сприяє директор Навчально-наукового інституту української філології і соціальних комунікацій Ігор Погрібний, справу поповнення музею новими експонатами підтримує завідувач кафедри української літератури та компаративістики Володимир Поліщук, до популяризації музейної справи долучається весь колектив нашого інституту.

Робота фольклорно-етнографічної лабораторії організована на громадських засадах. Класифікацію й опис експонатів Музею проводять студенти старших курсів і магістранти-фольклористи під керівництвом директора музею. На основі зібраних фольклорних матеріалів виконують наукові роботи – від курсових до магістерських. Ми пропагуємо любов до української минувшини, проводячи безкоштовні екскурсії до музею для всіх охочих.

Щороку наш музей відвідують сотні людей. Це першокурсники нашого університету, учнівська та студентська молодь, учительські колективи, мистецтвознавці, фольклористи, етнографи, науковці різного фаху – учасники всеукраїнських і міжнародних наукових і науково-практичних конференцій, а також пересічні громадяни, небайдужі до української минувшини.

Гостями нашого музею стали Президент України Віктор Ющенко, міністр освіти і науки України Сергій Квіт, аташе з питань культури Посольства США в Україні Шері Бістранскі, численні зарубіжні делегації, високопосадовці та чиновники різного рівня.

У теперішній, досить непростий час питання подальшого відродження й поширення національної культури стає особливо актуальним. Музей рушника як один із центрів українства на Черкащині з честю виконує цю місію. На базі фольклорно-етнографічної лабораторії діє архів традиційної та сучасної усної й матеріальної народної творчості Середнього Подніпров’я, відбуваються фольклорні наукові конференції, проводяться різноманітні майстер-класи з розпису великодніх писанок, виготовлення народної ляльки тощо.

Черкаський науковий центр шевченкознавчих досліджень – науково-дослідний підрозділ у Черкаському національному університеті ім.Б.Хмельницького, який координує свою роботу з відділом шевченкознавства Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України.

15 грудня у стінах ЧНУ ім. Б. Хмельницького відбувся урочистий академій із нагоди 25-річчя Інституту української мови.