LT News - шаблон joomla Оригами

Дана Лісна (Аделаїда Фокс)

***

Я та, хто зустрічає завжди сонце

Рівно о нуль п’ятій двадцять п’ять.

Я та, хто завжди дивиться в віконце,

Коли гримить гроза й дощі шумлять.

Я та, хто буде інкримінувати

Людей, які вбивають оптимізм.

Я буду їх навічно проклинати

На пантеїзм і сильний вітаїзм.

Я та, котра писатиме памфлети

Про тих, хто з бідняків дере три шкури.

І малюватиму етюди (не портрети) –

Про земляків, що на війні терплять тортури.

Я та, котра чита сакральні тексти

Франка, Шевченка, Лесі Українки.

Я та, котра за руку буде вести

Дурних заблуд назад в свої домівки.

Я та, котра спрямує інвективу

У бік всіх меланхоліків, зануд.

Я та, котра ще має в собі силу.

Я та, що любить жити.

В світі.

Тут.

Де можна встати рано вранці,

Рівно о нуль п’ятій двадцять п’ять.

Тут.

Де можна глянути на сонце.

Й почути, як дрібні дощі шумлять.

***

Я божевільна! Повна таємниць,

Які ховаю в закутках душі.

Я біла пташка в зграї чорних птиць…

Й холодна, як осіннії дощі.

Питаєте, чому така холодна?

Се лиш тому, що віддаю тепло.

Я знаю, що життя – річ несолодка,

Відтак, хоч як і щоб там не було –

Я буду фарбувати в білий колір

Всі чорні смужки від свого життя.

Цінитиму усе – і навіть простір,

І миті всі нікчемного буття.

Хоч божевільна я і трохи дивна,

Для тих, хто зовсім ще мене не зна.

Я знаю, що життя – річ швидкоплинна,

Тому я більш весела, ніж сумна…

В той час, як хтось наплакав ціле море

Від вигаданих і дрібних проблем.

Я танцюватиму, поки не сяде сонце!

Й черпатиму натхнення для поем…

На противагу всій меланхолíї,

Яка присутня в кожному із нас,

На зміну дум поганих – прийдуть мрії,

І прийде радість замість всіх образ.

Я буду бігати, кричати, танцювати!

Нехай мене почує цілий світ!

Я божевільна! Мене не спіймати

В момент, коли я здійснюю політ.

Я хочу жити. Ще ж я молода…

А молодість – це річ короткочасна,

Минуть роки, і ти уже стара…

І перед смертю зовсім безпорадна…

Тому поки ще б’ється моє серце,

Допоки оптимізм в мені живе,

Навіть в поганому – шукатиму прекрасне.

Бо все ж таки життя лишень одне…

Оцініть матеріал!
(0 голосів)